Не сумуй ти подруго моя,
Що життя так мчиться – стрімголов.
Ти недавно дівкою була,
Та твоя не згасла ще Любов.
Хоч роки минають, пам’ятай,
Ти для мене завжди: хоч-куди,
Не сумуй Світланко, не ридай.
Ми з тобою дівки назавжди,
Хай тебе кохає чоловік,
Навіть коли сліпнути почне.
Донечка хай радує повік,
Горе, хай домівку обмине,
І нехай завжди на твій поріг,
Прилітають анголи з Небес,
Щоб Господь життя твоє беріг.
Через всі спокуси щоб проніс.
Хочу я колись зустрітись знов.
Навіть хай, нам виповниться 100.
В цьому вірші вся моя любов,
З пам’яті нічого не пішло.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Родина моя белая , как я... - Николай Зимин Пишу о своей Родине - Донбассе,где сейчас труднейшее положение.Мой город умирает в прямом смысле слова. Люди выживают в невероятно трудных условиях. Холод,дороговизна страшная.Безразличие власть имущих к проблемам Донецкого региона привело к полному физическому и духовному обнищанию.Не мог остаться равнодушным.Отзвуком этому - это стихотворение.Очень люблю свой край и молюсь за его новое экономическое, духовное процветание.
Родина моя , белая , как я ,
Видеть больно белую мне грусть.
Белою горячой белого стиха
За тебя , родная , заступлюсь.
